Homo neanderthalensis (Неандерталець)

Неандерталець (Homo neanderthalensis King, 1864)

Ряд: Примати (Primates)

Родина: Гомініди (Hominidae)

Розміри: зріст - чоловіки 164-168 см, жінки 152-156 см; вага ≈90 кг

Часовий та географічний діапазони: пізній плейстоцен (від Західної Європи до Центральної та Північної Азії)

Неандертальці (Homo neanderthalensis) були нашими близькими еволюційними родичами, які населяли Європу та західну частину Азії приблизно від 400 000 до 40 000 років тому. Середній зріст чоловіків становив близько 164-165 см, а жінок - приблизно 155-156 см. Попри відносно невисокий зріст, вони мали надзвичайно міцну статуру, масивні кістки, сильні м’язи та компактні пропорції тіла, добре пристосовані до холодного клімату Євразії льодовикового періоду. Серед характерних рис були виразні надбрівні дуги, великий широкий ніс, масивні щелепи без характерного для сучасної людини виступаючого підборіддя та великі зуби. Мозок неандертальців був надзвичайно великим: об’єм черепної коробки міг зрівнятися, а іноді й перевищити показники Homo sapiens. Всупереч стереотипному образу «печерної людини», неандертальці були вправними майстрами, які створювали складні мустьєрські кам’яні знаряддя, виготовляли клей із березового дьогтю, користувалися вогнем і полювали на великих тварин. Вони піклувалися про поранених і літніх членів своїх груп, а можливі поховання та прикраси, зокрема з кігтів орлів, свідчать про складне соціальне життя та, ймовірно, певні символічні традиції.

Їхній світ був тісно пов’язаний з іншими давніми людьми. Неандертальці зустрічалися та схрещувалися з денисівцями: дивовижним підтвердженням цього стала дівчина-підліток на прізвисько «Денні», знайдена в Денисовій печері, мати якої була неандерталкою, а батько - денисівцем. Вони також зустрічалися та схрещувалися з Homo sapiens, коли сучасні люди розселилися Євразією. Ці контакти залишили надзвичайну генетичну спадщину: люди європейського та азійського походження зазвичай мають близько 1-2% неандертальської ДНК, частина якої навіть сьогодні впливає на певні особливості нашого організму.

Свою назву неандертальці отримали від долини Неандерталь у Німеччині, де у 1856 році були знайдені та розпізнані викопні рештки давньої людини. Згодом їхній образ у популярній культурі змінився від грубих дикунів до складних і часто симпатичних персонажів. Неандертальці з’являються у романах Вільяма Ґолдінґа The Inheritors (1955) та Джин М. Ауел The Clan of the Cave Bear (1980), а їхній світ відтворено в серіалі BBC Walking with Cavemen (2003), фільмі Ao: The Last Hunter (2010) та доісторичних іграх, зокрема Far Cry Primal (2016).

Найцікавіше те, що неандертальці ніколи не були примітивними чужинцями, цілковито відокремленими від нас: вони були іншою гілкою людства, генетична спадщина якої досі живе в мільярдах людей.

Реконструкції неандертальців на нашому сайті демонструють різні аспекти їхнього життя, зокрема полювання на Megaloceros giganteus - вимерлого гігантського оленя, відомого також як ірландський лось, а ще сцени сімейного життя: матір із дитиною та родину неандертальців разом. Великі травоїдні тварини, зокрема олені, забезпечували неандертальців м’ясом та іншими цінними ресурсами, а сімейні сцени підкреслюють інший важливий аспект їхнього життя - міцні соціальні зв’язки та турботу про дітей усередині групи.