-797x638.jpg "Патагосміл")
Патагосміл
202201202201Патагосміл (†Patagosmilus (Forasiepi & Carlini 2010))
Ряд: Sparassodonta
Родина: Thylacosmilidae
Розповсюдження: мешкав у Південній Америці в середньому міоцені (~15,5–11,8 млн років тому)
Розмір: оціночна вага — до 60 кг.
Patagosmilus — вимерлий рід м’ясоїдних родичів родини Thylacosmilidae, що існував у середньому міоцені на території Південної Америки. Єдиним відомим видом цього роду є Patagosmilus goini, названий на честь аргентинського палеонтолога Франсіско Гоїна. Як і інші представники цієї родини — Thylacosmilus atrox та Anachlysictis gracilis, — він вирізнявся видовженими іклами на верхній щелепі, що нагадували ікла відомих «шаблезубих котів», для яких ці тварини були екологічними аналогами. Попри те, що Патагосміл з’явився пізніше за Anachlysictis, його морфологія (зокрема, вигнутий ряд корінних зубів і надзвичайно довгі «шаблеподібні» верхні ікла) вказує на тіснішу спорідненість із Thylacosmilus, ніж з Anachlysictis, водночас в інших деталях цей вид був менш спеціалізованим, ніж Tілакосміл.
Патагосміл був уперше описаний і отримав назву у 2010 році завдяки праці Аналії Форасієпі та Альфредо Карліні. Це перший представник родини Thylacosmilidae, чиї рештки були знайдені в Патагонії, а також це один із родів (поряд із Thylacosmilus та Anachlysictis), приналежність яких до цієї групи не викликає сумнівів.
-70x56.jpg "2")
Патагосміл (†Patagosmilus (Forasiepi & Carlini 2010))
Ряд: Sparassodonta
Родина: Thylacosmilidae
Розповсюдження: мешкав у Південній Америці в середньому міоцені (~15,5–11,8 млн років тому)
Розмір: оціночна вага — до 60 кг.
Patagosmilus — вимерлий рід м’ясоїдних родичів родини Thylacosmilidae, що існував у середньому міоцені на території Південної Америки. Єдиним відомим видом цього роду є Patagosmilus goini, названий на честь аргентинського палеонтолога Франсіско Гоїна. Як і інші представники цієї родини — Thylacosmilus atrox та Anachlysictis gracilis, — він вирізнявся видовженими іклами на верхній щелепі, що нагадували ікла відомих «шаблезубих котів», для яких ці тварини були екологічними аналогами. Попри те, що Патагосміл з’явився пізніше за Anachlysictis, його морфологія (зокрема, вигнутий ряд корінних зубів і надзвичайно довгі «шаблеподібні» верхні ікла) вказує на тіснішу спорідненість із Thylacosmilus, ніж з Anachlysictis, водночас в інших деталях цей вид був менш спеціалізованим, ніж Tілакосміл.
Патагосміл був уперше описаний і отримав назву у 2010 році завдяки праці Аналії Форасієпі та Альфредо Карліні. Це перший представник родини Thylacosmilidae, чиї рештки були знайдені в Патагонії, а також це один із родів (поряд із Thylacosmilus та Anachlysictis), приналежність яких до цієї групи не викликає сумнівів.
