-1-797x638.jpg "Барінаизух")
-797x638.jpg "Барінаизух")
Барінаизух
202195202195Barinasuchus (†Barinasuchus (Paolillo & Linares, 2007))
Клас: Reptilia
Ряд: Crocodilia
Родина: †Sebecidae
Розміри: довжина — 3–6,5 м, вага — 500 кг
Розміри: середній еоцен — пізній міоцен (Південна Америка, 42–11,6 млн років тому)
Типовий представник: †Barinasuchus arveloi
Barinasuchus — це вимерлий представник Mesoeucrocodylia, що мешкав на території Аргентини, Перу та Венесуели в період від середнього еоцену до пізнього міоцену. На основі порівняння з іншими крокодиломорфами довжину тіла Barinasuchus спершу оцінювали в межах 6,3–10 м, хоча пізніше з’явилися оцінки, що вказували на менші розміри — 3–4 м. Початкові оцінки маси тіла становили 1610–1720 кг, що робило б цю тварину значно більшою за будь-якого сучасного наземного хижого ссавця; однак згодом було запропоновано меншу оцінку — 500 кг. Barinasuchus був гетеродонтним, тобто мав зуби двох типів. Зуби передщелепної кістки та передньої частини верхньої щелепи були довшими й мали більш конічну форму порівняно із зубами в задній частині щелепи, які були коротшими й тоншими. Нижня щелепа була дуже масивною порівняно з іншими представниками родини Sebecidae; вона була найширшою в місці розташування четвертого зуба нижньої щелепи. Цей зуб був дуже великим і при змиканні щелеп входив у виразну виїмку між передщелепною та верхньощелепною кістками.
Барінаизух мешкав переважно в озерних екосистемах (у самих озерах або на їхніх берегах). У міоцені він населяв мегаводно-болотну систему Пебас (Pebas System) — величезну територію площею близько 1 000 000 км², вкриту озерами й болотами, що утворилася внаслідок підняття Анд. Разом зі своїм сучасником і родичем *Langstonia* він належав до ендемічної гільдії хижаків північної частини Південної Америки, до якої входили переважно плазуни та птахи. Обидва роди належали до останніх і найбільших представників себецид і проіснували значно довше за інші гігантські таксони — наприклад, європейського Dentaneosuchus — ймовірно, завдяки своїй ізоляції. Вимирання Барінаизухів та інших представників цієї екологічної групи, в якій домінували рептилії, могло бути наслідком зникнення мегаводно-болотної системи Пебас або ж результатом появи на континенті ссавців-хижаків і фороракосових птахів, хоча деякі дослідження ставлять це під сумнів.
-1-70x56.jpg "3")
-70x56.jpg "4")
Barinasuchus (†Barinasuchus (Paolillo & Linares, 2007))
Клас: Reptilia
Ряд: Crocodilia
Родина: †Sebecidae
Розміри: довжина — 3–6,5 м, вага — 500 кг
Розміри: середній еоцен — пізній міоцен (Південна Америка, 42–11,6 млн років тому)
Типовий представник: †Barinasuchus arveloi
Barinasuchus — це вимерлий представник Mesoeucrocodylia, що мешкав на території Аргентини, Перу та Венесуели в період від середнього еоцену до пізнього міоцену. На основі порівняння з іншими крокодиломорфами довжину тіла Barinasuchus спершу оцінювали в межах 6,3–10 м, хоча пізніше з’явилися оцінки, що вказували на менші розміри — 3–4 м. Початкові оцінки маси тіла становили 1610–1720 кг, що робило б цю тварину значно більшою за будь-якого сучасного наземного хижого ссавця; однак згодом було запропоновано меншу оцінку — 500 кг. Barinasuchus був гетеродонтним, тобто мав зуби двох типів. Зуби передщелепної кістки та передньої частини верхньої щелепи були довшими й мали більш конічну форму порівняно із зубами в задній частині щелепи, які були коротшими й тоншими. Нижня щелепа була дуже масивною порівняно з іншими представниками родини Sebecidae; вона була найширшою в місці розташування четвертого зуба нижньої щелепи. Цей зуб був дуже великим і при змиканні щелеп входив у виразну виїмку між передщелепною та верхньощелепною кістками.
Барінаизух мешкав переважно в озерних екосистемах (у самих озерах або на їхніх берегах). У міоцені він населяв мегаводно-болотну систему Пебас (Pebas System) — величезну територію площею близько 1 000 000 км², вкриту озерами й болотами, що утворилася внаслідок підняття Анд. Разом зі своїм сучасником і родичем *Langstonia* він належав до ендемічної гільдії хижаків північної частини Південної Америки, до якої входили переважно плазуни та птахи. Обидва роди належали до останніх і найбільших представників себецид і проіснували значно довше за інші гігантські таксони — наприклад, європейського Dentaneosuchus — ймовірно, завдяки своїй ізоляції. Вимирання Барінаизухів та інших представників цієї екологічної групи, в якій домінували рептилії, могло бути наслідком зникнення мегаводно-болотної системи Пебас або ж результатом появи на континенті ссавців-хижаків і фороракосових птахів, хоча деякі дослідження ставлять це під сумнів.
